Бетон і пінобетон
Бетоном називається штучний кам’яний матеріал, що отримується скріпленням суміші різних сипких матеріалів (щебеня або гравію, звичайно піску і т.п.) за допомогою цементу, винищити і інших матеріалів, що пов’язують, тверднуть без випалення, за рахунок хімічної сполуки із звичайною водою.
Бетон з розподіленими в нім рівномірними невеликими ізольованими повітряними осередками є комірчастим бетоном.
Комірчастий бетон, по методу виготовлення називають або «пінобетоном» або «газобетоном».
Газобетон створюється методом освіти в цементному розчині осередків, що утворюються за рахунок утворення бульбашок газу. Цей газ утворюється за рахунок хімічної взаємодії цементу з особливими газотвірними добавками. Газ розпирає ще не затверділий цементний розчин. Розчин після цього застигає і твердне в спученому стані, що вийшов, залишаючи в собі газові осередки, що вийшли.
Пінобетоном називається каменевидний матеріал штучного походження з рівномірними вкрапленнями дрібних замкнутих повітряних осередків, вироблюваний методом змішування портланд-цементної суміші з піною, що створюється різними пенообразующимі речовинами на спеціальному оборудованім для виробництва пінобетону.
Російський стандарт ОСТУ 6161 подразумеваєт тільки пінобетон на основі портланд-цементу, оскільки цей вид пінобетону є вже детально вивченим і його виробництво вже добре налагоджене. Але немає вагомих причин вважати, що немає можливості виготовляти пінобетон з інших типів цементов, але поки добре освоєний тільки пінобетон на основі портланд-цементу.
Технічні умови (ОСТ 6161) прописують 8 вимог до пінобетону, залежних від питомої ваги і фізичних властивостей матеріалів, розрізняють пінобетони 2-х сортів або, як вказано в ОСТІ, 2-х марок: мазкі А і мазкі Б.